Чи завершився контрнаступ України — що показують графіки моніторингу The Economist

Український військовослужбовець на лінії фронту у Запорізькій області, листопад 2023 (Фото:REUTERS/Stringer/File Photo)

Український військовослужбовець на лінії фронту у Запорізькій області, листопад 2023 (Фото:REUTERS/Stringer/File Photo)

На тлі попереджень Валерія Залужного про те, що війна переходить у затяжну позиційну фазу і швидких проривів на фронті очікувати не варто, видання The Economist проаналізувало дані свого моніторингу бойових дій і спробувало дати відповідь на запитання про те, чи завершився контрнаступ України.

NV розповідає про головні тези з цієї публікації The Economist.

Першу діаграму The Economist наводить зі свого регулярно моніторингу бойових дій в Україні. У ній використано супутникові дані для спостереження за театром воєнних дій, зокрема і про пожежі, виявлені системою температурних аномалій FIRMS, яка спочатку була створена NASA для виявлення лісових пожеж. Саме ці дані зображені на графіку нижче. Як стверджують в The Economist, дані FIRMS вони оцінюють за допомогою штучного інтелекту, який аналізує, які саме з аномалій були ймовірно спричинені бойовими діями. Роботі системи може перешкоджати низка факторів, зокрема погодні умови [хмарність у конкретні дні, сірий колір на діаграмі – прим. ред.] та інші похибки. «Але протягом тривалого періоду вона здатна систематично простежувати закономірності у бойових діях», — відзначає видання.

Дані про термічні аномалії відповідно до подій на фронті / Інфографіка: The Economist

Ця модель коректно відобразила початок ширших операцій ЗСУ наприкінці травня, які заклали основи для початку контрнаступу в червні. До середини серпня щодня виявляли близько 1 тис. пожеж чи осередків вогню, пов’язаних із війною. Саме в цей час українські війська пробивалися на південь до основної лінії оборони Росії в Запорізькій області, зрештою звільнивши Роботине 28 серпня, нагадує The Economist. Проте з 13 жовтня система виявила менше ніж 300 подібних щоденних уражень у дні з відносно ясним небом, що дає змогу припустити уповільнення бойових дій, пише видання.

Другий графік, який наводить The Eсonomist, відображає динаміку втрати та звільнення територій Україною від початку повномасштабної війни. Видання відзначає, що слідкує за ним відповідно до регулярно оновлюваних карт Інституту вивчення війни (ISW). The Eсonomist нагадує, що якщо під час контрнаступу України восени 2022 року Росія втратила 13% окупованих нею земель, то цьогорічний контрнаступ, на думку видання, «майже не призвів до стійких здобутків України з 4 червня».

Інфографіка: The Economist

Нарешті, третя діаграма відображає гарячі точки бойових дій [включно з ударами по тилових містах України]. «Вісь на півдні включає Роботине та просування в напрямку міста Токмак, яке один з українських генералів назвав мінімальною метою“ для контрнаступу, — пише видання. — Українські офіційні особи кажуть, що оскільки вони проводять атаки невеликими піхотними підрозділами пішки, а не шляхом великих броньованих ударів, вони можуть продовжувати штурми, навіть коли зима розм’якшить ґрунти. Але боєприпаси залишаються обмеженими, і зменшення кількості пожеж свідчить про те, що снаряди можуть стати дефіцитними саме тоді, коли північнокорейські снаряди почали масово надходити до Росії», — резюмує стан справ The Economist.

Інфографіка: The Economist

Видання також нагадує про ще два актуальних райони запеклих боїв:

  • Авдіївка поблизу Донецька, де російські війська намагаються — поки марно — захопити добре укріплене місто, яке вони оточили з трьох боків;
  • район на лівобережжі Дніпра на схід від Херсона, де ЗСУ за останні тижні вдалося створити й утримати плацдарм, досягши «тактичної перемоги, яка дозволила їм перекинути важку техніку через річку», пише The Economist.

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут

Редактор: Інна Семенова