«Інакше це просто казки одне одному». Віцепрем’єрка, голова Нацбанку та відомі бізнесмени — про майбутнє економіки та бізнесу в Україні
Поділитися: 
NV провів новий захід «Діалоги про стійкість. Як український бізнес розвивається в умовах війни» (Фото:NV)
Що турбує бізнес? Як почувається українська економіка? Чи може Київ розраховувати на стабільну підтримку міжнародних партнерів? Основі тези під час заходу NV «Діалоги про стійкість»
«Майже всі основні сектори економіки показали зростання цього року. Тому попри різні оцінки експертів, ми прогнозуємо, що за підсумками 2023-го річний темп зростання складе 4%, а у 2024-му — близько 5%», — запевняє перша віцепрем’єрка України Юлія Свириденко. За її словами, одна з найбільших проблем, яка залишається на сьогодні, — це безробіття, наступного року країну чекає безпрецедентно високий рівень незайнятості — 18,6%.
За крок до приходу зими хмари гуснуть. Прогнозів стає все більше. З одного боку — ризик тривалої війни на виснаження. З іншого — настрої обережно покращуються. Індекс очікувань ділової активності НБУ коливається на межі – між негативним та позитивним. Чимало факторів все ще стримують економічну активність підприємств: високі безпекові ризики, загроза нових руйнувань інфраструктури, повільне відновлення ринку праці. Головні перепони — непередбачуваність розвитку ситуації, нестача кваліфікованих працівників, відсутність достатнього капіталу — залишаються.
NV вже традиційно зібрав в одній залі представників влади та бізнесу на зустріч під назвою «Діалоги про стійкість. Як українські компанії розвиваються в умовах війни». Міністерка економіки України Юлія Свириденко, голова Нацбанку Андрій Пишний, президент компанії Biopharma Костянтин Єфименко та співвласник Rozetka.ua Владислав Чечоткін поговорили про те, що відбувається на ринках та чим занепокоєний зараз бізнес.
NV публікує ключові цитати спікерів:
Юлія Свириденко, перша віцепрем’єр-міністр, міністерка економіки України
«Якщо говорити про стійкість, то я би ось з чого почала. Минулого року ми мали 29,6% падіння ВВП. Але що спостерігаємо зараз? Ми бачимо відновлювальне зростання. Тому, прогнозуємо, що за підсумками 2023 року річний темп зростання буде близьким до 4% (попри те, що експерти називають 3%), у 2024 — близько 5%»
«Що є джерелом цього відновлювального зростання? Якщо дуже чесно, то імпульс — це по суті український бюджет, який наповнюється макродопомогою. Бюджет, за рахунок якого сплачується зарплата військовослужбовцям, із якого виплачуються соціальні видатки, який в результаті створює попит на ринку. І також програми підтримки, це теж державний бюджет»
«Майже всі основні сектори економіки показали зростання цього року. В сільському господарстві фіксуємо зростання обсягів. У промисловості поступове відновлення. Плюс 12,9% зростання виробництва у машинобудуванні. Будівництво зростає за рахунок початку відновлювальних робіт на проєктах. Не останню роль тут зіграло і пожвавлення попиту на іпотечну програму, сподіваюся, це теж дасть поштовх для розвитку первинного ринку. Незважаючи на фактор війни, іпотекою скористалися вже 3500 людей»
https://www.youtube.com/embed/wFWw_yFemIA
«Одна з найбільших проблем, яка є на сьогодні, — це рівень безробіття. На наступний рік ми прогнозуємо безпрецедентно високий рівень безробіття — 18,6%. Для порівняння — під часу ковіду йшлося про 10%. І в основному, з чим зараз стикається бізнес, — це так зване структурне безробіття, коли рівень кваліфікації працівників не відповідає вимогам бізнесу. Це класичне структурне безробіття, відповіддю на яке мають бути програми навчання, перенавчання. Те, чим ми намагаємося займатися разом із Міністерством освіти. Вони опікуються вищою освітою, а ми — швидкими програмами перенавчання»
«Чи можемо ми розраховувати на стабільну підтримку міжнародних партнерів? Вважаю, що так. Але паралельно маємо робити все для того, аби підтримувати український бізнес. Це проста і швидка відповідь на складне питання»
Андрій Пишний, голова Нацбанку України
«Чому ми перейшли до гнучкого курсу гривні? Тому що ми всі разом гарно попрацювали останні 12 місяців. Ми почали дихати вільніше і поступово створювати передумови для інфляційного таргетування. Це була ідея фікс, і вона залишається. Але перший крок, який ми мали зробити, — перейти до гнучкості. Це ключовий елемент, який стабілізував для НБУ, для української економіки, для наших донорів платформу, яка почала об’єднувати навколо України фінансову підтримку».
«І головна новина сьогодні — на фоні відмови від фіксованого курсу — знаєте, яка? Це відсутність новин. Курс 36,6. Зараз інтервенції НБУ навіть нижчі, ніж середньоденні інтервенції у вересні, коли не було гнучкого курсу»
«Рік тому, коли я приступав до виконання своїх обов’язків, різниця між офіційним курсом і готівковим була майже 20%. Наразі – заледве 3%. Спокійно, без нервів відбувається регулювання і визначення валютно-курсової політики. НБУ створив передумови і побачив підстави для більш раннього, ніж ми планували, циклу зниження облікової ставки. В залежності від того, як гарно ми зробимо вправу по переходу до гнучкого курсоутворення, цей цикл може бути продовжений. Його динаміка також залежить від того, наскільки нам вдасться забезпечити курсову стійкість»
«Гнучкість курсу дозволяє адаптуватися і до зовнішніх, і до внутрішніх викликів. Вона дає можливість українській економіці демпфувати шоки, які для нас так чи інакше генерує зовнішній світ і невизначеність, пов’язана із безпековими ризиками. Тому це — це гарна новина. Ми в режимі керованої гнучкості. І ми далі будемо реалізовувати стратегію валютної лібералізації. Тобто поступове скасування валютних обмежень, розвиток гнучкості курсоутворення і перехід до інфляційного таргетування. І це попри війну, яка дотепер триває»
«Внутрішній борговий ринок як джерело покриття потреби українського бюджету у 2022 році навіть не покрив повернення тих зобов’язань, які були взяті. Так званий реловер. В цьому році ми досягали 100% реловеру на початку вересня. Зараз Україна за рахунок функціонування внутрішнього боргового ринку генерує чисте фінансування. І воно вже сьогодні сягнуло 90 млрд грн. Внутрішній борговий ринок згенерував 400 млрд гривень відповідних надходжень, за рахунок яких сьогодні фінансується бюджетна потреба. Ми десятий місяць, попри війну, живемо без емісії»
Костянтин Єфименко, президент фармацевтичної компанії Biopharma
«Що нас особливо турбує? Хотілося б, щоб спокійно заходили інвестиції, постійно заходили займи. Зараз ця довіра трохи підірвана. Тому що 19 місяців війни, але по старим займам ми навіть не можемо платити відсотки. Хотілося б, щоб інвестори не нервували, коли вкладаєш гроші, а потім не можеш підняти дивіденди. Але ми розуміємо труднощі у держави і сподіваємося, що така м’яка і чітка політика все-таки приведе до результату»
«Ще одне ключове питання — страхування воєнних ризиків. Я поясню, чому. Біофарма — нова компанія, ми перейшли на переробку вже практично 300 тисяч плазми, оборот компанії трохи більше $100 млн. І за чотири роки маємо збільшити оборот в три рази. Але щоб збільшити потужності, потрібно будувати новий завод, який має бути готовим до 2027 року, для цього його потрібно починати будувати вже завтра. Тому мене турбує питання страхування воєнних ризиків, мене турбує, як сюди заводити капітал, як його підняти? Який може бути бізнес, якщо ми залучаємо гроші, а не можемо їх забрати у вигляді дивідендів?
«У світі сьогодні, якщо у вас є кошти або у ваших партнерів є кошти, то їх спокійно можна розмістити в респектабельному банку під 5,2−5,4%. І тепер скажіть мені, яка має бути доходність капіталу в валюті, щоб він прийшов в Україну? Це серйозне риторичне питання»
«Мене турбує, щоб сюди приходили інші інвестори. Адже, кому потрібна наша країна сьогодні? Вона потрібна молоді. А молоді зараз тут немає. Та вона повинна сюди повернутися»
«Я дивлюся по своїм молодим співробітникам. Що їм треба, щоб вони трималися на роботі? Гарний начальник у них є. Гарні умови для роботи у них є. Хороша заробітна плата у них є. Але цього замало. Їм потрібна перспектива. Молодь повернеться, якщо у нас буде від 7 до 10% економічного зростання протягом 20 років. Тоді вони повернуться. А так ми можемо тільки казки розповідати одне одному, що вони сюди повернуться. І це те, що мені болить зараз»
Владислав Чечоткін, співзасновник та співвласник Rozetka.ua
«Це прозвучить дивно, та в перші години повномасштабного вторгнення ми зрозуміли, наскільки нам допоміг ковід. Бо всі змогли працювати віддалено, всі знали, що робити. Незрозуміло було, що робити з ракетами, але було зрозуміло, що робити з людьми, з комунікацією та менеджментом»
«В перші дні наші склади перетворилися на гуманітарні, бо продажів не було, логістика по країні стала намертво. 1 березня ми зібрали людей і повідомили їм, що в нас, на жаль, немає, чим платити зарплатню. Частина складів була заблокована, бої йшли за два кілометри від нашого найбільшого розподільчого центру. Продажів не було. Бізнес в’їхав в стіну з усієї швидкості»
«На кінець березня 2022 року наш товарообіг складав 22−23 млн гривень, хоча ще в січні того ж року був 4 млрд грн. Перші комерційні рейси почали їздити десь у квітні»
«Якщо подивитися, що відбулося з Розеткою за ці майже два роки повномасштабного вторгнення, то якщо на його початку у нас було 270 магазинів, працювало більше 8000 людей, то зараз — нараховуємо 402 магазини, працюють 5626 людей, 404 людини воюють, на жаль, є загиблі. Обсяг бізнесу у валюті за цей рік розрахунково буде більшим, ніж у 2021 році».
«Мене непокоїть, що наразі в державі бізнес не є головним генератором прибутку, головним наповнювачем бюджету. Хоч ми збільшили сплату податків майже в три рази відносно 2021 року. Але розуміємо, що бізнес для керманичів держави не є головним джерелом доходу. І це призведе до ще більшого зменшення впливу бізнесу на державу. Маю на увазі в гарному сенсі, коли держава дбає про те, як те чи інше нововведення відіб’ється на бізнесі, що буде з нами далі»