Наші зрадники. NGL.media знайшли 1579 українців, які стали колаборантами, і публікують їхні імена
У росіян бракує кадрів, щоб заповнити всі адміністративні посади на окупованих територіях, тому вони вдаються до послуг місцевих колаборантів (Фото:Колаж NGL.media)
5 жовтня 2022 року російський диктатор Володимир Путін підписав документи про включення до складу Росії чотирьох українських областей — Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської. З того дня у російському реєстрі поступово почали з’являтися відомості про окупаційні органи влади. На основі цих даних журналісти NGL.media Антон Столяров, Назар Тузяк та Владислав Максименко змогли ідентифікувати 1816 представників цих органів — від поліції та судів до шкіл і комунальних підприємств. Абсолютна більшість з них (1579, або майже 87%) виявилась колабораціоністами — громадянами України, які пішли на службу до росіян.
NV наводить розслідування NGL.media повністю.
Поява даних з окупованих територій у російському держреєстрі стала справжньою знахідкою для українських розслідувачів, аналітиків і правоохоронців. Якщо раніше нових керівників тих чи інших установ, що опинилися в окупації, можна було ідентифікувати хіба що з соцмереж чи повідомлень у російських медіа, то тепер цю інформацію можна було підтвердити даними з офіційного реєстру.
Проблема полягала у тому, що витяги з реєстру можна отримати лише на конкретне прізвище чи організацію. Але, як це часто буває, допомогли аноніми, які злили у відкритий доступ усі дані російських реєстрів, що стосуються окупованих територій.
Цими даними з NGL.media поділився дата-аналітик Ярослав Гарагуц, який відстежує подібні витоки. Далі ми відфільтрували потрібні нам установи за кодами економічної діяльності. Ми також додатково актуалізували відомості про статус установ, їхні адреси та керівників за допомогою сервісу Чекко.
Після того журналісти NGL.media впродовж трьох місяців змогли безпосередньо ідентифікувати 1816 керівників окупаційних органів влади, включно з їхнім громадянством. Наголошуємо, що мова йде саме про керівників, а не рядових співробітників, які могли залишитися на роботі через різні, у тому числі і непереборні обставини.
Список органів державної влади на окупованих територіях актуальний станом на початок липня 2023 року, а дані про їх керівників — на початок серпня. У базі може не бути відомостей про держустанови чи зміни у керівництві, які відбулися пізніше.
30 січня 2023 року створене у Мелітополі «управління ФСБ по Запорізькій області» очолив 52-річний Олександр Гаглазов, який до того працював у такому ж управлінні ФСБ у російському Тамбові. Це типова ситуація для окупованих територій — ключові посади у підрозділах цієї спецслужби займають виключно росіяни.
Те саме стосується і керівництва окупаційних управлінь Слідчого комітету РФ — це основний орган, який займається розслідуваннями злочинів, вчинених так званими спецсуб’єктами (депутатами, суддями, прокурорами, поліцейськими та іншими представниками влади). Логічно, що такі органи краще тримати під особливим контролем.
Натомість понад 87% місцевих відділків поліції очолюють саме українці, які раніше теж переважно працювали поліцейськими. Колонії, тюрми і слідчі ізолятори теж очолюють переважно колаборанти — вихідці з української пенітенціарної системи, таких майже 80%.
Ще одна сфера, де приїжджі суттєво переважають українців — військові частини та військкомати, серед керівництва яких понад 80% росіян. Ми виявили лише дві військові частини в Криму, якими керують Михайло Щербак і Сергій Максименко, колишні громадяни України. Окрім того, військовим комісаром так званої «ДНР» призначили уродженця Харцизька Євгена Кучеренка, який свою вірність окупантам доводив вісім років, воюючи у складі незаконних збройних формувань. А херсонський військкомат очолив колабораціоніст з Криму Вадим Шуригін.
Серед керівництва прокуратури частка росіян сягає 75%. Винятками залишилися лише так звані «прокуратура Донецкой народной республики» та колишня «генеральная прокуратура Донецкой народной республики», яка зараз перебуває у стані ліквідації. Першу очолює колаборант, виходець із української Генпрокуратури Андрій Співак, що став «генпрокурором ДНР» ще до офіційної анексії, а ліквідатором другої теж є колишній український прокурор Максим Сіменко.
Росіяни також очолюють 64% судів і судових департаментів на окупованих територіях.
Попри очевидну недовіру до місцевих, росіяни не можуть заповнити усі керівні посади своїми співвітчизниками з Тамбова чи Рязані — тому серед майже двох тисяч керівників різних установ на окупованій території 87% складають українці. Усі вони, щоб отримати чи зберегти за собою бажану посаду, свідомо пішли на співпрацю з ворогом і стали колаборантами.
Хоча перші колаборанти з’явилися ще у 2014 році, після анексії Криму, окрема стаття «Колабораційна діяльність» в ККУ з’явилася лише навесні минулого року. У цій статті передбачена відповідальність за різні форми співпраці з окупантами — наприклад, добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, передбачає 5—10 років позбавлення волі з можливою конфіскацією майна. Якщо ж колаборант займе керівну посаду у судах чи правохоронних органах, його чекає 12—15 років тюрми, а за певних обставин — і довічне ув’язнення.
Типовий приклад — неймовірний кар’єрний зліт 34-річної Євгенії Кузьменко з Херсонщини. Єдине її фото нашим колегам з Центру журналістських розслідувань вдалося знайти у галереї випускників одеської школи вдосконалення LifeProPlus, де вона вчилася на масажистку.
Раніше Кузьменко мешкала в Херсоні і заробляла на життя масажем. Але після приходу росіян вирішила повернутися до батьків у селище Новотроїцьке, де пішла працювати до центру зайнятості. А уже в квітні цього року Євгенія Кузьменко очолила Новотроїцьку військово-цивільну адміністрацію. Прикметно, що її батько Микола Кузьменко є протоієреєм місцевої єпархії УПЦ МП і ще до війни не приховував проросійських поглядів.
Інтерактивну карту з локалізацією зрадників можна роздивитися за посиланням.
Загалом українські громадяни очолили понад тисячу окупаційних муніципальних структур — тут їхня частка сягає майже 95%. Місцевими гауляйтерами стали як колишні сільські та районні голови, депутати і чиновники, так і люди, які раніше не мали жодної ваги у місцевих громадах — масажистки, таксисти, торговці самогоном чи ексув’язнені.
Багато українців і у сфері освіти. Як показує дослідження NGL.media, у школах і дитсадках на захоплених територіях вчать дітей правильно любити Росію переважно колишні українські вчителі. А зарплату в управліннях і відділах освіти їм нараховують ті ж самі службовці, що й до окупації.
«Вона все своє життя мріяла щось очолити. Але Олена Терещенко завжди була настільки тупою, що нікому з думаючих людей не приходило в голову призначати її на якусь посаду. Тепер збулась мрія ідіотки», — саме так охарактеризував свою колишню підлеглу Михайло Гончар, ексначальник управління освіти Каховської міськради. До вторгнення 50-річна Олена Терещенко працювала вчителькою початкових класів, а уже в квітні 2022 року її призначили директоркою школи № 1 у Каховці.
Щоб зайняти це крісло, жінка не гребувала нічим — саме з її подачі росіяни кілька разів захоплювали в полон законного директора школи. А в березні цього року Олену Терещенко представили вже не просто директоркою, а новою начальницею відділу освіти окупаційної адміністрації.
На цьому скриншоті — випадкові досьє з бази даних. Повністю базу можна знайти за цим посиланням. Є змога обрати бажану категорію («поліція», «освіта» тощо) або скористатися пошуком. Шукати можна за прізвищем, адресою, назвою установи.
Якщо говорити про топ-3 категорії «держустанов», де статистично беруть гору місцеві посіпаки окупантів, то це переважно соціальна сфера чи органи з доволі вузькими повноваженнями. Наприклад, колаборанти керують абсолютно всіма комітетами земельних ресурсів так званої «ДНР». Їхня функція — розробка проєктів землеустрою, реєстрація прав власності на землю, її оцінка та ведення кадастрової карти.
На другому місці за кількістю колаборантів — різноманітні казачі організації в окупованому Криму. Із 44 діючих на даний момент юросіб 43 керують колишні власники українських паспортів. Формально казачі товариства — це не органи державної влади, а об’єднання громадян, проте вони мають повноваження охорони громадського порядку, державних і муніципальних об’єктів, а також ведуть військовий вишкіл своїх членів.
У 2014 році проросійські казаки брали активну участь в анексії Криму, а зараз воюють на боці окупантів у складі власних збройних формувань. Вони нерідко очолюють окупаційні адміністрації, як наприклад, колишній гауляйтер містечка Пологи на Запоріжжі Степан Лопатін.
На плечі колаборантів окупанти поклали і турботу про малозахищені верстви населення. Саме вони керують 97% пенсійних фондів, управлінь соцстраху та соцзахисту, місцевих центрів зайнятості.
Ця публікація підготовлена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є винятковою відповідальністю редакції NGL.media i не відображає погляди Європейського Союзу чи Інституту висвітлення війни та миру.
Редактор: Микола Піддубний