Як розвинути agrifood-сектор і прокачати експорт українських продуктів — розповідають експерти New Food Summit
Поділитися: 
New Food Summit
Світовий ринок їжі переживає революцію, зумовлену розвитком технологій і глобальними екологічними викликами, тоді як в Україні виробникам сировини та продуктів харчування доводиться долати виклики, спричинені війною. Попри це великі гравці українського ринку відкриті до глобальних трендів, планують вихід на зовнішні ринки та ініціюють розмову про розбудову agrifood-сектору нового покоління в Україні. Вже 21−22 листопада 2023 року експерти говоритимуть про це на ключовій події agrifood-сектору — NewFood Summit. Щоб стати учасником заходу, потрібно зареєструватися за посиланням.
Напередодні саміту ми поговорили з декількома експертами події про найважливіші food-тренди у світі, створення проривних продуктів харчування та виведення їх на нові ринки в умовах війни.
Розвиток колаборацій, foodtech-акселератори, створення agrifood-екосистеми
Розвиток колаборацій між агровиробниками та виробниками харчових продуктів сприятиме створенню продуктів, які зможуть конкурувати на іноземних ринках, переконані експерти.
«Світу вже не потрібно стільки commodities. Світу потрібні продукти з доданою вартістю. Виробити якісні продукти харчування без відповідної сировини неможливо. Якщо агровиробники та виробники харчової продукції не об’єднаються у створенні доданої вартості, все закінчиться тим, що ми будемо змушені завозити сировину з-за кордону, щоб мати змогу конкурувати на іноземних ринках», — стверджує Борис Шестопалов, засновник Volia Agri-Food Park. Про точки зростання українського agrifood-сектору він розповість під час свого виступу на New Food Summit.
Рішення, яке допоможе перепрофілювати країну з постачальника сировини на виробника продуктів з доданою вартістю, — це створення agrifood-екосистеми, розвиток food-tech-акселераторів, R&D-центрів та ін. Це має дозволити навіть невеликим виробникам отримати доступ до технологічних розробок, лабораторій та новітньої виробничої інфраструктури без великих капіталовкладень.
Інвестиції у розвиток agrifood-сектору
Як залучати кошти у розвиток agrifood-сектору, говоритимуть під час панельної дискусії на New Food Summit. Експерти певні, що залучати іноземні інвестиції під час війни є досить складною справою. Найбільш вдалим інструментом є внутрішні інвестиції компаній з акцентом на посилення стійкості та впровадження інновацій. Поки що єдиний шлях для українських виробників — знаходити нові рішення у харчовій промисловості, які б відповідали глобальним трендам.
Здорові продукти харчування із використанням біотехнологій
Дедалі більше прагнення споживачів вживати корисну їжу підсилило важливість застосування біотехнологій у виробництві продуктів харчування. За даними дослідження 2023 Food and Health Survey від International Food Information Council, важливість смаку посідає перше місце серед чинників, що спонукають до покупки (87%). Користь для здоров’я також залишається ключовою умовою для шести з десяти респондентів (62%).
За словами Олени Вовк, співвласниці біотехнологічної компанії Enzym Group, війна породжує величезну потребу в інноваціях у сфері функціональної їжі — коли потрібно зробити корисний і смачний продукт, який можна їсти тут і зараз. Окрім цього, вважає вона, важливим фактором конкуренції на міжнародному ринку є склад продукту. Тож починати варто з системної роботи з інгредієнтами.
Саме біотехнологічні інноваційні рішення, що здатні покращувати смак їжі без потреби додавати до неї шкідливі складники, суттєво впливають на якість готової продукції, а отже, на її привабливість для сучасного споживача.
«Український бізнес має бути максимально відкритим до світу і розуміти потреби глобального ринку. Якість світового рівня, усі необхідні сертифікати, прозорість, екологічність — це гігієнічний мінімум, який дає можливість зайти на ринок і представити себе. А далі для того, щоби витримати конкуренцію, потрібно представляти наукоємні продукти з доданою вартістю, тому що як сировинний додаток ми довго не проїдемо», — вважає Олена Вовк.
Іноземний споживач точно порівнюватимете
Для виходу на міжнародні ринки першочерговим питанням є відповідність високим вимогам споживачів за кордоном щодо якості продуктів харчування.
За даними світового дослідження FMCG Gurus, 74% споживачів кажуть, що 100%-ва натуральність продуктів для них важлива / дуже важлива, а 71% опитаних зазначають, що довіряють clean label на пакуванні. У країнах ЄС та США тренд на clean label набуває особливого значення, тож українські виробники мають думати про те, як поєднувати смак та користь їжі, щоб відповідати цим вимогам.
«Технології — це, звісно, вагома перевага для виробників. Але успіх продукту ґрунтується не лише на їхньому застосуванні. Є 5 складових, які допоможуть українському виробникові зробити свою продукцію конкурентною на ринку, нашому чи європейському. Перша — це правильне виявлення та розуміння, яку проблему споживача вирішує цей продукт. І це — найголовніший пункт. Бо жодні технології, експерти, тренди, унікальні підходи чи досвід не допоможуть, якщо виробник не знає, яку потребу він закриває. Трапляється й так, що потреба в голові споживача може бути ще не сформульована словесно. І в такому випадку ми, наприклад, допомагаємо нашому клієнту зрозуміти задачу і вирішити її. Після того, як потрібне споживачеві рішення виявлене, для його створення потрібні: експертна команда; дотримання у процесі виробництва вимог якості та безпечності; вивчення найкращого міжнародного досвіду; сучасні й ефективні технології. Саме комплекс із цих складових допоможе українським компаніям посідати лідерські позиції на глобальному ринку їжі», — говорить Евеліна Міцкевич, директорка напряму «Кулінарний бізнес» компанії МХП.
Окрім зазначених викликів та точок зростання українського agrifood-сектору спікери New Food Summit також обговорять питання пошуку нових ринків збуту, створення доданої вартості в умовах війни та інші актуальні проблеми. Детальна програма саміту доступна за посиланням.
Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут